РОБОТА З БАТЬКАМИ
2023-2024 НАВЧАЛЬНИЙ РІК
Консультація: "Користь
та шкода солі"
INCLUDEPICTURE "https://d3d173w0vohr0k.cloudfront.net/ua-ua/articles/cb80f896a8fe339b13875a05cee3d629/8c28da5d64d446de5379dfbfe1e2de26.png" \* MERGEFORMATINET
Сіль – це невід`ємна частина практично будь-якої страви. Щодня
кожна людина використовує сіль у харчуванні. Проте слід робити це збалансовано,
знаючи про користь та шкоду солі для організму. Суперечки з цього
приводу не вщухають.
Користь солі Сіль
переважно складається з 93-99% хлористого натрію. Це один із найголовніших
елементів, який приймає участь у всіх біохімічних процесах організму, причому
на рівні клітин. Унікальна спеція підсилює смак їжі, допомагає передавати
нервові імпульси, підтримує тонус м`язів. І саме головне – натрій приймає
участь у підтриманні водно-сольового та кислотно-лужного балансу організму та
виробленні шлункового соку. Якщо натрію недостатньо, то людина втрачає
воду, і може виникнути такий стан, як гіпонатріємія (концентрація натрію в
плазмі знижується до рівня менше ніж 135 ммоль/л). Вона призводить до
серйозних порушень з боку серцевого ритму, зниження артеріального тиску, у
важких випадках – до сплутаної свідомості, судом та непритомності.
Сіль може містити в невеликих кількостях кальцій, калій, залізо, цинк та йод.
Тому це частково компенсує потребу організму в них. Є гарним консервантом, так
як пригнічує ріст бактерій у харчових продуктах. Тому відмовлятись
повністю від солі не варто.
Шкода солі
При перевищенні рекомендованої денної норми вживання солі (більше 5
грам) натрій накопичується в тканинах, формуються набряки, підвищується
артеріальний тиск. Це супроводжується спазмом судин, загальмуванням
обмінних процесів в організмі, кисневим голодуванням. Виникає ризик
розвитку інсультів та інфарктів. Всесвітня організація охорони здоров’я
(ВООЗ) давно б҆`є на сполох: у світі
зростає кількість інсультів та інфарктів. Їх головна передумова – гіпертонія, а
одна з провідних причин останньої – зловживання сіллю.
Надлишок
натрію може сприяти розвитку таких хвороб, як ожиріння, остеопороз,
катаракта, глаукома, атеросклероз судин, рак шлунку тощо.
Відвикати
від солі треба повільно, замінивши її іншими спеціями – сушений часник,
чебрець, петрушка, базилік, кінза, сок лимону чи лайма можуть бути гідною
заміною солі. Але найкращою альтернативою є морська капуста, яка містить
безліч поживних речовин.
Ще раз наголошуємо, уникнути або полегшити перебіг ряду захворювань можна простим обмеженням – ВООЗ рекомендує вживати не більше 5 грамів (1 чайна ложка) солі на добу (з урахуванням солі, яка міститься у всіх спожитих продуктах харчування).
.jpg)
.jpg)
Правила поведінки під час ожеледиці
Щоб зменшити ризик травм в ожеледицю дотримуйтесь таких порад:
• ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, ступайте на всю підошву;
• при порушенні рівноваги швидко присядьте, це найбільш реальний шанс утриматися на ногах;
• падайте в ожеледицю з мінімальним збитком для свого здоров’я. Відразу присядьте, щоб знизити висоту. У момент падіння стисніться, напружте м’язи, а доторкнувшись до землі, обов`язково перекотіться - удар, спрямований на вас, розтягнеться і втратить свою силу при обертанні;
• не тримайте руки в кишенях - це збільшує можливість не тільки падіння, але і більш важких травм, особливо переломів;
• обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони вкриті льодом. Окрім того, вони можуть бути погано закріплені, що додає травмувань;
• не прогулюйтеся з самого краю проїжджої частини дороги. Це небезпечно завжди, а на слизьких шляхах особливо;
• не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та в ожеледицю. Пам`ятайте, що в ожеледицю значно збільшується гальмівний шлях машини, і падіння перед автомобілем, який рухається, призводить, як мінімум до каліцтв, а, можливо, й до загибелі;
• не виходьте без потреби на вулицю, якщо ви слабкі та неспритні. Зачекайте, поки не приберуть сніг і не розкидають пісок на обмерзлий тротуар;
• якщо ви впали і через деякий час відчули біль у голові, нудоту, біль у суглобах, якщо утворилися пухлини, терміново зверніться до лікаря, інакше можуть виникнути ускладнення з поганими наслідками.
Щоб не сталося біди, пам'ятати слід завжди:
Правила користування природним газом
День здорового харчування!
Прості поради для батьків
1. Спілкуйтеся зі своєю дитиною. Підтримуйте в ній віру в себе: говоріть дитині тільки правдиві речі, давайте тільки правильні відповіді.
2. Говоріть з дитиною відверто про ваш і власні почуття.
3. Уважно прислухайтесь до того, що говорить дитина і як вона це говорить, чи відчувається тривога, страх, занепокоєння.
4. Не припиняйте запевняти свою дитину: «Ми разом. Ми піклуємося про тебе і будемо це робити».
5. Торкайтеся дитини, обнімайте її частіше. Хай дитина відчуває ваше піклування і близькість не тільки на словах. Не бійтеся зайвий раз обійняти дитину, потримати її за руку, зробити масаж або покласти руку на плече. Позитивні тілесні контакти дуже корисні для зняття напруги.
6. Ви маєте бути готовими до «нечемної», «дивної», «агресивної» поведінки дитини.
7. Не говоріть: «забудь це», «викинь з голови». Ні в якому разі не соромте дитину і не винуватьте в тому, що сталося.
8. Спостерігайте за дитиною під час гри. Часто саме в грі дитина виявляє свої почуття: страх, агресію, тривогу і т. д., які не виявляються в інший час.
9. Сприяйте іграм, які знижують напруження. Найбільше для цього підходять ігри з піском, водою, глиною, малювання (особливо фарбами), активні ігри (танці, спорт).
10. Підготуйте банк ігор, в які ви можете грати разом і регулярно, намагайтеся приділяти для цього один і той же час
Сенсорний розвиток дитини — це важливий та значущий процес для гармонійного розвитку дитини. Як же організувати його вдома? Даємо вам кілька порад щодо того, у які ігри без особливих витрат можна пограти з дитиною вдома.
1. Коли дитина йде мити руки, спитайте її, які в неї зараз руки та які вони стануть потім. Заохочуйте малюка використовувати слова «сухий», «мокрий».
2. Гра «Саморобні пазли». Розріжте на 3, потім на більшу кількість частин, будь-яку предметну картинку, листівку. Спочатку запропонуйте дитині зібрати її за зразком, а потім — самостійно.
3. Гра «Заклей дірки». Візьміть будь-яку картинку, листівку, світлину з журналу, книги (зображення має бути зрозумілим дитині), виріжте з неї квадрати, круги, трикутники. Наклейте картинку (з дірками) на аркуш білого паперу та запропонуйте дитині закрити на картинці «білі плями» фігурами, які з неї вирізані.
4. Гра «Вгадай, що я роблю?». Запропонуйте дитині здогадатися, які дії ви виконуєте. Покажіть без слів, як ви вмиваєтеся, чистите зуби тощо, а дитина нехай називає дії. Потім поміняйтеся ролями.
5. Гра «Помалюємо». Наклейте на чистий аркуш паперу зображення предметів, тварин і попросіть дитину з’єднати їх лініями.
Інше завдання: прикріпіть аркуш до столу й покладіть на нього кубик, а потім попросіть малюка штовхати цей кубик олівцем. Олівець залишає на папері слід — покажіть його малюкові.
6. Гра «Що це?». На прогулянці, після шумних ігор, присядьте з малюком на лавку й спробуйте пограти в таку гру. Оберіть три будь-які предмети, наприклад травинку, маленький камінець та листок. Нехай малюк візьме один із цих предметів і водить ним угору та вниз по вашій руці доти, поки ви із заплющеними очима не визначите, що це за предмет. Тепер черга малюка заплющити очі. А ви оберіть який-небудь предмет і водіть ним по руці. Малюк повинен відгадати, що ви обрали.
7. По дорозі з дошкільного закладу зверніть увагу дитини на колір неба, форму хмаринок; розгляньте осіннє листя, як іс-
криться на сонці сніг тощо.
Консультація для батьків «Допоможи мені зробити це самому»
«Допоможи мені зробити це самому» — таке гасло методики Марії Монтессорі. Саме її ідеї дали поштовх для розвитку сенсорного виховання дітей. Кожна дитина — це унікальна, неповторна особистість. І в кожній дитині від природи закладена внутрішня потреба пізнавати навколишній світ. Дорослому потрібно лише своєчасно забезпечити необхідні умови для цього, а саме:
— створити розвивальне середовище, дібравши об’єкти для вивчення;
— не заважати дитині самостійно оволодівати знаннями, допомагаючи лише в разі потреби або якщо вона сама попросить допомоги.
Іноді малюка можна порівняти з ліліпутом у країні велетнів: більша частина цікавих для нього речей йому недоступна. Крім того, він іще не пристосувався до незнайомого світу: в нього погана координація рухів, він не впевнений у собі й не завжди знає, що робити з предметами, які його оточують. Завдання дорослих — допомогти дитині адаптуватися, підготувати для цього умови
«Світ сповнений запахів та кольорів»: від народження дитини до 5 років — період активного чуттєвого, сенсорного розвитку.
У цей період дитина особливо здібна до сприйняття кольору, форми, розмірів предметів, навколишніх звуків. Спочатку інформацію про світ вона отримує через тактильні відчуття, запахи. Потім переважаючими джерелами інформації стають зір та слух. Дитина запам’ятовує зовнішній вигляд предметів, упізнає знайомі їй зображення. Усі рекомендовані для цього віку розвивальні іграшки створені з урахуванням зазначених особливостей.
Розвитку основних органів чуття малюка можна й треба сприяти. Дорослі повинні надати дитині якомога більше об’єктів для вивчення. Щоб активно розвивалися зір, слух, органи чуття, потрібно придбати різноманітні посібники й предмети. Предмети повинні мати різноманітну форму й бути зроблені з різних матеріалів.
Навчіть дитину розрізняти температуру, торкаючись льоду, металевих предметів, нагрітих на сонечку каменів, занурюючи руки в теплу воду. Розвивайте «баричне» відчуття — уміння відчувати різницю у вазі, зважуючи в руці чи на іграшкових вагах важкі та легкі предмети. Навчайте малюка порівнювати предмети (палички, іграшки, стрічки тощо) за висотою та довжиною. Знайомте його з різноманіттям відтінків кольорів, звуків, запахів. Учіть дитину знаходити предмети того кольору, який ви їй називаєте.
Гра на музичних інструментах допоможе їй навчитися розрізняти їхнє звучання.
Нюхаючи «чарівні» флакончики, у яких лежать спеції, кава, чи бавовняні тампони з усілякими ароматами, дитина познайомиться з різноманіттям запахів.
Придбайте дитині або зробіть самі конструктори, кольорові башточки, циліндри, пірамідки, тактильну ковдру.
Фантазуйте, вигадуйте для малюка іграшки, які розвивають його, а не дають готові рішення, надавайте дитині повну свободу для задоволення її цікавості!
